Чорна індійська сіль отримала свою назву в перекладі з індійської, де її в народі так і називають «кала намак». На вигляд ця сіль зовсім не чорна — а блідо-рожева, саме такою вона стає за дрібного помелу . А ось у шматку ця сіль має дійсно чорний колір, звідси і назва. Також при попаданні в їжу та напою вологою ця сіль темніє. Кала намак складається з хлориду натрію з домішками сульфіду заліза, магнію та сірководню. Справа в тому, що зрушення тектонічних плит призводили до вулканічним активностей і соляні поклади у тому числі поєднувалися з магмою, насичуючись ще й сірководнем. Саме сірководень робить цей вид солі дуже особливим через свій характерний запах, яким ця сіль багата. Так, у індійської чорної солі специфічний запах вареного жовтка, але це не варто боятися. Навпаки ця властивість може з успіхом використовуватися в кулінарії як особливість страви, або при заміні тих же яєць у класичних рецептах. Кала намак, як і гімалайська, на відміну від кухонної, не підвищує вмісту натрію в організмі, тому також може підійти серцево хворим і тим, хто страждає набряклістю. А аюрведа (давня індійська медицина) стверджує, що ця сіль здатна вилікувати метеоризм і печію, і завдяки високому вмісту заліза.