










Відомо, що за більш як сорок років на митрополичому престолі Шептицький стикався з усіма катаклізмами, що спіткали європейців у першій половині ХХ ст.: світовими війнами, розпадом імперій, поширенням і пануванням тоталітарних ідеологій. І хоч сам він не вважав себе політиком, його пастирське служіння неминуче набувало суспільно-політичного виміру, а його ставлення, зокрема, до нацистського режиму та діяльність у роки німецької окупації ще й досі дістають протилежні оцінки й нерідко стають предметом ідеологічно забарвлених дискусій.
Отець Андрій крок за кроком пробує пояснити справжню позицію митрополита Андрея. Він не приховує складних викликів, які були в тих часах, показує реальні можливості і порівнює митрополита з іншими ієрархами в тогочасній Європі. Це дає підстави побачити, що моделі їхньої поведінки були дуже схожими. Тобто певні думки і позиції Шептицького не є чимось оригінальним, вони радше відображають поставу тогочасної католицької ієрархії. Цей аспект показує наскільки митрополит Андрей був у контексті Католицької Церкви свого часу.