Тест-система імуноферментна для виявлення антитіл до Тreponema pallidum DIA®-Trep

Тест-система імуноферментна для виявлення антитіл до Тreponema pallidum DIA®-Trep

Кількість досліджень - 96 (12х8),  192 (12х16), 480 (15х32)

ПРИЗНАЧЕННЯ

Тест-система призначена для аналізу сироватки або плазми крові людини на наявність IgG антитіл до Treponema pallidum методом імуноферментного аналізу.

Аналіз може бути проведений як з використанням стандартного обладнання для ІФА, так і в автоматичних імуноферментних аналізаторах відкритого типу.

Сифіліс – хронічне інфекційне захворювання з різноманітними клінічними проявами, що характеризується періодичністю перебігу. Передача інфекції може відбуватися через пошкоджену шкіру і слизові оболонки, при статевих контактах, трансфузії, від вагітної матері плоду .

Збудник сифілісу – Treponema pallidum належить до порядку Spirochaetales, родини Spirochaetaceae.

Типова схема перебігу інфекції включає інкубаційний період, первинний, вторинний і третинний сифіліс. Через 2-6 тижнів після інфікування на місці інокуляції розвивається твердий шанкр. Іншим характерним симптомом первинного сифілісу є регіонарний лімфоденіт. На стадії вторинного сифілісу відбувається розмноження і поширення спірохет у всіх органах і тканинах, яка триває від 6 тижнів до 6 місяців. У даний період з'являються характерні генералізовані висипання на шкірі і слизових оболонках. При відсутності лікування у пацієнтів через 3-6 років розвивається третинна стадія сифілісу. У цей період збудник вражає нервову тканину, кістки, внутрішні органи та серцево-судинну систему. Зазвичай стадійний перебіг сифілісу відзначається у значної кількості хворих. Однак можуть спостерігатися відхилення, пов'язані з особливостями імунітету хворих. Після первинної або вторинної стадій захворювання може переходити в прихований сифіліс, який може тривати багато років. Якщо за вторинною стадією наступає латентний період, то може відбуватися рецидив інфекції.

При діагностиці сифілісу використовують зазвичай серологічні методи, які дозволяють виявляти специфічні антитіла до збудника на всіх стадіях захворювання. Серед даних методів в лабораторній практиці частіше застосовують імуноферментні тест-системи, оскільки рекомбінантні білки, що використовуються в них, дозволяють не тільки досягти високої чутливості, але й уникнути хибнопозитивних результатів, пов'язаних з кардіоліпіновим антигеном, на основі якого виготовляються інші трепонемні тести. У діагностичних тест-системах використовують рекомбінантні аналоги найбільш імуногенних ліпопротеїнів Treponema pallidum – р15, р17, р41, р47. Білок р17 викликає найбільш активну продукцію специфічних антитіл, особливо на стадії вторинного сифілісу. Антитіла до білків р15 і р47 дозволяють діагностувати первинний і уроджений сифіліс. Білок р41 значно підвищує чутливість діагностичних тест-систем. Специфічні антитіла виявляються при появі твердого шанкра. Імуноглобуліни класу M до T. pallidum виявляються з 2 тижня захворювання, досягають максимального рівня на 6-9 тижні, також з'являються при рецидивах і реінфекції. Персистенція IgM у новонароджених є підтверджуючим маркером вродженого сифілісу. Специфічні IgG виявляються на 4 тижні після інфікування. Після адекватно проведеного лікування їх рівень знижується, але у деяких перехворівших на сифіліс імуноглобуліни даного класу можуть зберігатися в організмі достатньо тривалий час.