Тест-система імуноферментна для виявлення антитіл до окремих білків вірусу гепатиту С DIA®-HCV-different

Тест-система імуноферментна для виявлення антитіл до окремих білків вірусу гепатиту С (NS3, NS4, NS5, core) DIA®-HCV-different

Кількість досліджень - 24 (3х32)

ПРИЗНАЧЕННЯ

Тест-система призначена для окремого виявлення IgG та IgМ антитіл до корового (core) та неструктурних (NS3, NS4, NS5) антигенів вірусу гепатиту С в сироватці або плазмі крові людини методом імуноферментного аналізу. Може бути використаний як підтверджуючий тест результатів скринінгових досліджень при імуноферментної діагностиці гепатиту С.

Аналіз може бути проведений як з використанням стандартного обладнання для ІФА, так і в автоматичних імуноферментних аналізаторах відкритого типу.

КЛІНІЧНІ ПРОЯВИ

Гепатит C викликає РНК-вірус (HCV), що належить до родини Flaviviridae, роду Hepacivirus. Збудник може передаватися парентерально, статевим шляхом, а також від матері до плоду. Захворювання зазвичай розвивається непомітно, в 30-70% випадків переходить у хронічну форму без симптомів, яка може тривати в середньому 15-20 років. У 10-30% хворих розвивається цироз печінки, хронічний гепатит С може призводити також до раку печінки. Вірусоносії, як правило, виявляються випадково при проведенні обстеження пацієнтів на антитіла до HCV. У HCV ідентифіковано три структурних білка: нуклеокапсідний (Core або С-білок), що покриває однониткову вірусну РНК, і два оболонкових – Е1 і Е2, які забезпечують зв'язування вірусу з клітиною і проникнення в неї. Вірус містить також 6 неструктурних білків (NS2, NS3, NS4a, NS4b, NS5a, NS5b), які беруть участь у його реплікації.

Виділено 11 генотипів HCV та близько 80 субтипів, основні з яких – 1a, 1b, 2a, 2b, 3a. У країнах Азії переважають генотипи 1b, 2a, 2b, у США і Європі – генотипи 1a і 1b. У Росії та Україні частіше реєструється генотип 1b, далі у порядку спадання за частотою – 3a, 1a, 2a, 2b.

Інкубаційний період гепатиту С триває в середньому 6-8 тижнів (від 2-4 тижнів до 4-6 місяців і більше). У цей момент реєструється перший пік підвищення рівня печінкових ферментів. Специфічні IgM з'являються зазвичай через 15-20 тижнів від моменту інфікування, проте даний період може варіювати від 5 до 50 тижнів. Специфічні IgG виявляються на 3-4 тижні пізніше за IgM, сягають максимуму до 3-6 місяця захворювання і роками виявляються в сироватці крові хворівших. Залежно від особливостей імунної системи хворого специфічні IgM в гострій фазі захворювання та при хронічному процесі можуть бути відсутні або циркулювати разом зі специфічними IgG протягом тривалого часу. При діагностиці гепатиту С використовують зазвичай серологічні методи, оскільки специфічні антитіла присутні в організмі при різних формах його прояву: прихована латентна інфекція, гостра і хронічна стадії захворювання. При скринінгових дослідженнях для визначення антитіл до HCV зазвичай використовують метод ІФА. В якості підтверджуючих тестів застосовують імуноблот на основі рекомбінантних і синтетичних пептидів. Для уточнення стадії захворювання і тривалості інфекційного процесу застосовують тест-системи для визначення IgM до HCV, а також IgG до окремих антигенів вірусу (структурних і неструктурних білків).

IgG до Core антигену HCV з'являються з 11-12 тижня інфікування і досягають піку до 5-6 місяця, при хронічному перебігу захворювання вони персистують в організмі довічно.

Антитіла до антигену NS3 також виявляються на ранніх етапах сероконверсії, їх високий рівень характерний для гострого періоду захворювання. Висока концентрація анти-NS3 антитіл зазвичай свідчить про значне вірусне навантаження і тривале збереження їх в гострій фазі пов'язане з високим ризиком хронізації інфекційного процесу.

Антитіла до антигенів Анти-NS4 і NS5, як правило, з'являються пізніше. При хронічному гепатиті С виявлення анти-NS4 антитіл у високих титрах може свідчити про тривалий інфекційний процес та корелює зі ступенем ураження печінки. Виявлення анти-NS5 антитіл у високих концентраціях часто свідчить про присутність вірусної РНК, а в гострій стадії захворювання є предиктором хронізації інфекційного процесу. Зниження титрів IgG до NS4 і NS5 в динаміці є сприятливою ознакою, що вказує на формування клініко-біохімічної ремісії.