Тест-система імуноферментна для виявлення антитіл до вірусу гепатиту С DIA®-HCV-ІІІ

Тест-система імуноферментна для виявлення антитіл до вірусу гепатиту С DIA®-HCV-ІІІ

Кількість досліджень - 96 (12х8),  192 (12х16), 480 (15х32)

ПРИЗНАЧЕННЯ

Тест-система призначена для виявлення IgG та IgМ антитіл до вірусу гепатиту С в сироватці або плазмі крові людини методом імуноферментного аналізу, як на ранніх стадіях, так і при хронічному перебігу захворювання. Аналіз може бути проведений як з використанням стандартного обладнання для ІФА, так і в автоматичних імуноферментних аналізаторах відкритого типу.

Гепатит C викликає РНК-вірус (HCV), що належить до родини Flaviviridae, роду Hepacivirus. Збудник може передаватися парентерально, статевим шляхом, а також від матері до плоду. Захворювання зазвичай розвивається непомітно, в 30-70% випадків переходить у хронічну форму без симптомів, яка може тривати в середньому 15-20 років. У 10-30% хворих розвивається цироз печінки, хронічний гепатит С може призводити також до раку печінки. Вірусоносії, як правило, виявляються випадково при проведенні обстеження пацієнтів на антитіла до HCV.

У HCV ідентифіковано три структурних білка: нуклеокапсідний (Core або С-білок), що покриває однониткову вірусну РНК, і два оболонкових – Е1 і Е2, які забезпечують зв'язування вірусу з клітиною і проникнення в неї. Вірус містить також 6 неструктурних білків (NS2, NS3, NS4a, NS4b, NS5a, NS5b), які беруть участь у його реплікації.

Виділено 11 генотипів HCV та близько 80 субтипів, основні з яких – 1a, 1b, 2a, 2b, 3a. У країнах Азії переважають генотипи 1b, 2a, 2b, у США і Європі – генотипи 1a і 1b. У Росії та Україні частіше реєструється генотип 1b, далі у порядку спадання за частотою – 3a, 1a, 2a, 2b.

Інкубаційний період гепатиту С триває в середньому 6-8 тижнів (від 2-4 тижнів до 4-6 місяців і більше). У цей момент реєструється перший пік підвищення рівня печінкових ферментів. Специфічні IgM з'являються зазвичай через 15-20 тижнів від моменту інфікування, проте даний період може варіювати від 5 до 50 тижнів. Специфічні IgG виявляються на 3-4 тижні пізніше за IgM, сягають максимуму до 3-6 місяця захворювання і роками виявляються в сироватці крові хворівших. Залежно від особливостей імунної системи хворого специфічні IgM в гострій фазі захворювання та при хронічному процесі можуть бути відсутні або циркулювати разом зі специфічними IgG протягом тривалого часу.

При діагностиці гепатиту С використовують зазвичай серологічні методи, оскільки специфічні антитіла присутні в організмі при різних формах його прояву: прихована латентна інфекція, гостра і хронічна стадії захворювання. При скринінгових дослідженнях для визначення антитіл до HCV зазвичай використовують метод ІФА. В якості підтверджуючих тестів застосовують імуноблот на основі рекомбінантних і синтетичних пептидів.