Тест-система імуноферментна для виявлення поверхневого антигену вірусу гепатиту В (HBsAg) DIA®-HBsAg

Тест-система імуноферментна для виявлення поверхневого антигену вірусу гепатиту В (HBsAg) DIA®-HBsAg

Кількість досліджень - 96 (12х8),  192 (12х16), 480 (15х32)

ПРИЗНАЧЕННЯ

Тест-система призначена для аналізу сироватки або плазми крові людини на наявність поверхневого антигену вірусу гепатиту В (HBsAg) методом імуноферментного аналізу. Аналіз може бути проведений як з використанням стандартного обладнання для ІФА, так і в автоматичних імуноферментних аналізаторах відкритого типу.

КЛІНІЧНІ ПРОЯВИ

Гепатит В – гостре або хронічне захворювання печінки, що протікає у різних клініко-морфологічних варіантах: від безсимптомних форм до злоякісних (цироз печінки, гепатоцелюлярна карцинома). Збудником є ДНК-вмісний вірус - Hepatitis B Virus (HBV), який відноситься до родини Hepadnaviridae. Основні шляхи передачі збудника – парентеральний, побутовий, статевий, від матері до плоду. Вірус гепатиту В складається з нуклеокапсида і ліпо­протеїнової оболонки. Нуклеокапсид проникає в ядро гепатоцита, а зовнішня оболонка вірусу залишається в цитоплазмі інфікованої клітини. Нуклеокапсид містить ДНК вірусу і білки, основні з яких – серцевинний HBcAg і локалізований поруч з ним HBeAg. На зовнішній оболонці вірусу розташовані білки – поверхневий-HBsAg, pre-Sl і pre-S2, які грають ключову роль у механізмі взаємодії HBV з гепатоцитами.

Виділено 8 генотипів HBV: від А до Н. У країнах Європи, Росії та Україні переважає генотип D. За поєднанням антигенних детермінант  HBsAg розрізняють його субтипи, з них 10 основних: ayw1, ayw2, ayw3, ayw4, ayr, adw2, ady4, adr, adrq +, adrq- та 5 більш рідкісних: awr, adwr, adyw, adyr , adywr. У Європі переважає HBsAg субтипу adw, в Росії і Україні – ayw2 і ayw3, рідше зустрічаються субтипи adw2 та adrq +. Інкубаційний період гепатиту B складає в середньому 12 тижнів, але може коливатися в межах від 2 до 6 місяців. Інфекційний процес починається з моменту потрапляння вірусу в кров і печінку, у клітинах якої він репродукується (прихована фаза). При досягненні певної концентрації вірусу в печінці розвивається гострий гепатит В.

Діагностувати гострий гепатит В тільки на підставі клінічних симптомів важко, оскільки у 60% інфікованих захворювання протікає безсимптомно, у легкій безжовтяничній формі. У зв'язку з цим алгоритм обстеження на гепатит В включає обов'язкові дослідження крові пацієнтів на специфічні маркери HBV, зокрема HBsAg і антитіла до білку HBcAg. Комплексне визначення даних маркерів відображає вірусну реплікацію, дозволяє встановити стадію захворювання і прогнозувати його подальший розвиток.

В гепатоцитах невелика кількість HBsAg бере участь у формуванні нових віріонів, а інша його частина персистує в організмі. При гострому гепатиті В він з'являється в крові через 1-2 тижні після інфікування, тобто до прояву клінічних симптомів захворювання і підвищення активності амінотрансфераз, і зникає через 1-2 міс. після виникнення жовтяниці. Момент появи HBsAg в крові залежить від інфекційної дози вірусу та індивідуальних особливостей імунної системи хворого. Присутність в організмі HBsAg більше 6 місяців розглядається як чинник переходу хвороби в хронічну стадію. Для визначення HBsAg в крові використовують зазвичай діагностичні імуноферментні тест-системи через їх високу чутливість, специфічність і можливість проведення масових обстежень.