М'ята

Показання до застосування:

• захворювання верхніх дихальних шляхів, бронхіт;
• кишково-шлункові спазми;
• кашель;
• печія, нудота;
• неврози, стенокардія, безсоння

В медицині листя м’яти входять до складу шлунковий, вітрогонних, заспокійливих та жовчогінних зборів, використовують як апетитний та протиспазматичний шлунковий засіб.

В народній медицині листя м’яти використовували зовнішньо при невралгічних болях, як антисептичний засіб при запальних процесах, опіках, захворюваннях верхніх дихальних шляхів, бронхіті, бронхоектазії, зубному болі.

Внутрішньо м’яту використовують при кишково-шлункових спазмах, поносі, як засіб проти кашлю, при болях в серці, печіночних коліках, нудоті, печії, для покращення апетиту.

М'яту використовують також при неврозах, безсонні, підвищеній збудливості і стенокардії.

Рекомендують її при запаленні жовчного міхура, жовчнокам'яної хвороби, запальних захворюваннях верхніх дихальних шляхів, для поліпшення травлення, зменшення нудоти і блювання.

М’ятне масло застосовують при болях в області живота, здутті, печії, уграх, запальних захворюваннях шкіри, зменшує нервове збудження та головний біль.

Способи приготування:

Настій м’яти:
2 ч. ложки посрібленого листя залити 1 склянкою кип’ятку, настояти 20 хвилин, процідити, пити 2-3 рази на день при болях в серці.

Відвар м’яти:
15 г листя залити склянкою води, кип’ятити 10 хвилин, настояти 30 хвилин, процідити. Пити по 1 ст. ложці 3-4 рази на день за 20-30 хвилин до їжі

Спиртова настоянка м’яти:
20 г сухої трави залити 100 г 75% спирту чи горілки, настояти 2 тижні в темноті. Використовується для інгаляцій при запаленнях слизової горла, носа, трахеї, при бронхіті.

Зовнішньо її використовують для розтирань при мігрені, головних болях.

При дерматиті, що супроводжується свербінням використовуються м’ятні ванни:
на відро води заварюють 50 г м’яти та гірчака пташиного.

При депресії:
1 ст. ложка м’яти залити склянкою кип’ятку, варити 10 хвилин. Приймати по 0,5 склянки двічі на день (вранці та перед сном).