Драбина

Толік, щойно здійснивши свою головну мрію про купівлю будинку, де все було б так, як він хотів, та ще й у чотирьох тисячах кілометрів від своєї надокучливої родини, раптово опинився в середині війни. Замість тиші і спокою на його порозі стали з’являтися рідня: мама, одноногий дядько, далека родичка зі своїм слинявим песиком, сестра з депресивною подругою, навіть котячі свекруха й невістка. У той час, коли в Україні розгортаються військові дії і люди гинуть сотнями й тисячами, в будинку Толіка війна не окопна, вона є вдома, у деталях побуту людей, які намагаються створити свою тимчасову домівку в чужій країні. Тут присутня нестерпна простота повсякдення, але в той же час вона наповнена смутком і тяжінням до рідної землі. Війна завжди з ними, нагадуючи про свою присутність, як драбина з багатьма щаблями, висотами і вимірами.