Компас

Роман Матіаса Енара «Компас» (2015), який приніс письменнику Гонкуровську премію, — як килим-самолет, що вільно ширяє над Веною й Стамбулом, Парижем і Багвадом, — відкриває нам Схід, упопувальний, запашний, давно вабливий європейський, що ріс художників, композиторів, поетів. Весь цей об'ємний роман-епопея поміщений у рамки однієї безсонної ночі, ночі спогадів і реальної небезпеки, адже головним героям книги меланхоличному Францу та красуні Сарі не з чуток знайомий інший Схід: тривожний, знебарвлений кров'ю давніх воєн і вибухами нинішніхфесійних конфліктів. Ці кабінетні дослідники, які говорять про Дебюссі й Бартоку, Нізамі та Гюго, ваблять дальні манять тяготи, стрільця їхнього компаса наполегливо вказує на Схід, але чи судилося їм збігти в одній точці незриму простору або арабська в'язь їхнього суда так і не соліє в єдиний текст?