Man Ray

Rays of Light Man Ray, multitalented master of modernist imagery Man Ray (1890–1976) was a polymath modernist, working in painting, sculpture, film, printmaking, and poetry. But it was his work in photography, with nude studies, fashion work, and portraiture that saw him pioneering a new chapter in the history of camerawork and art. With a wide-ranging collection of both his famous and lesser-known works, this monograph gives a vivid overview of Man Ray’s multifaceted practice and photographic legacy. It traces Ray from his artistic beginnings in New York through to his central role in the Parisian avant-garde, where he featured in the first Surrealist exhibition with Jean Arp, Max Ernst, Andre Masson, Joan Miro, and Pablo Picasso and produced such now iconic works as Noire et blanche and Le Violon d’Ingres. Through numerous examples of still life, portraiture, and beyond, we see how Ray constantly experimented with new techniques, pushing photography out of its documentary domain into ethereal, poetic expressions through multiple exposure, solarization, and the particular brand of photograms he wittily termed “rayography.” Промені світлаМен Рей — багатогранний майстер модерністського образуМен Рей (1890-1976) був універсальним модерністом, який працював у живописі, скульптурі, кіно, графіці та поезії. Однак саме його робота в світлинах — у жанрах ню, модного знімання та портрета — відкрила новий розділ в історії мистецтва та фотографічного бачення.Ета монографія, що містить як знамениті, так і менш відомі роботи майстри, представляє яскравий огляд багатогранної творчої спадщини Мена Рея. У книзі простежується шлях художника від його ранніх років у Нью-Йорку до центральної ролі в паризькому авангарді, де він брав участь у першій сюрреалістичній виставці разом з Жаном Арпом, Максом Ернстом, Андре Масоном, Хоаном Міро і Пабло Пікассо, і створив нині легендарні твори, як-от Noire et blanche і Le Violon d'Ingres. На численних прикладах натюрмортів, портретів та інших жанрів видно, як Рей постійно експериментував із новими техніками, вириваючи світлину з документальної традиції та перетворюючи її на поетичне, майже ефектне мистецтво. Серед його прийомів — багаторазова експозиція, соляризація та винайдена ним форма фотограми, яку він гостро назвав «рейографією».