
Ферровольфрам отримують способом виплавлення з вольфрамітового та шелітового концентратів.
Введення вольфраму в сталі сприятливо впливає на їхні механічні властивості за високих температур, підвищує теплостійкість і стійкість проти відпустки. Крім того, феровольфрам підвищує твердість і зносостійкість сплавів, збільшує межі міцності та плинність сталі за невеликого зменшення відносного подовження. Присадка вольфраму в сплав як феровольфрама затримує ріст зерна та під час нагрівання створює дрібнозернисту структуру. Тому він застосовується переважно під час виробництва інструментальних сталей (наприклад, швидкорізальної) та жароміцних сплавів.