Розчинник 647 5 л

— один із найпопулярніших, поряд із розчинником 646. Він випускається багатьма хімічними підприємствами та добре відомий споживачам. Чудові споживчі властивості обумовили широту застосування й популярність цього розчинника.

Розчинник 647являє собою суміш летких органічних рідин: ароматичних вуглеводнів, кетонів, спиртів, ефірів. Він належить до групи легколіткових і має високу розчинну здатність до лакофарбових матеріалів.

Швидко випаровується, не залишає запаху на оброблювану поверхню.

НАЗНАЧЕНИЕ:

Розчинник 647 застосовується для видалення лаків і лакофарбових покриттів, для розчинення нітроцелюлозних плівкоутворювачів. Широке застосування він знайшов як розчинник для кузовних робіт, оскільки придатний для розведення нітроемалей і нітролаків, використовуваних під час фарбування автомобілів.

Цей розчинник призначений для розчинення лакофарбових виробів на основі нітроцелюлози. Розчинник 647 ідеально підходить для розведення та розчинення таких видів емалей: НЦ-280, НЦ-11, НЦ-132П, АК-194, а також ґрунтовки НЦ-097.

Сфери Застосування Розчинник Р-647 (б/п):

• для розведення нітроцелюлозних (НЦ) лакофарбових матеріалів;
• для розведення нітролаків, нітроемаллю та ЛФМ, які використовуються в фарбуванні автомобілів;
• для видалення слідів, плям від фарб, лаків та емалей із різних поверхонь;
• для розчинення нітроцелюлозних плівкоутворювачів;
• для виготовлення взуття та шкіргалантереї;
• для знежирення поверхонь;
• для промивання та очищення малярних інструментів, фарбопультів, фарбувальних пістолетів і механізмів на СТО.

Технічні характеристики

Особливості

Розчинник може бути виготовлений на основі одного або декількох компонентів. Останнім часом найбільшу популярність набули багатокомпонентні склади.

Зазвичай розчинники (розріджувачі) випускаються в рідкій формі.

Їх основними характеристиками є:

1. зовнішній вигляд (колір, структура, консистенція складу);
2. співвідношення кількості води до кількості інших компонентів;
3. щільність рідкого розчину;
4. леткість (випаровуваність)
5. ступінь токсичності;
6. кислотність;
7. кількість коагуляції;
8. співвідношення органічних і неорганічних складників;
9. вогненебезпеки.

СТАНДАРТ:

ГОСТ 18188-72