ХРОМ (CR)

Добавка дієтична вітамінно-мінеральнаCr-хром

Зміст 1 флакона, 100 мл: Вітамін С – 600,0 мг; хром (у формі цитрату) – 150 мкг; срібло (у формі цитрату) – 150 мкг; лимонна кислота – 20 мг; вода очищена – до 100 см3

 

Застосування: Дієтичну добавку з цитратом хрому приймати внутрішньо шляхом додавання у воду, соки, чай. Додавати безпосередньо перед вживанням в індивідуальний посуд. Найкраще застосовувати з питною водою – дорослим розчинити 5 мл (1 чайна ложка) добавки у 100 мл рідини. Вживати під час їжі двічі на добу. Тривалість прийому 3-4 тижні. Надалі термін вживання погоджується із лікарем.

 

Вода, що застосовується для використання добавки з цитратом хрому, повинна відповідати стандарту на питну воду (не можна використовувати хлоровану воду).

 

Протипоказання: дітям, вагітним жінкам, жінкам під час лактації, індивідуальна чутливість до компонентів.

 

Умови зберігання: зберігати в сухому, захищеному від світла та недоступному для дітей місці при температурі від 0 до 25 °С та відносній вологості повітря не більше 85%.

 

Термін придатності: 24 місяці від дати виготовлення.

 

Не містить: генетично модифікованих компонентів, штучних барвників та консервантів.

 

Не є лікарським засобом.

 

ТУ У 15.8-35291116-013:2011

 

 

ХРОМ (Cr)

 

Природним джерелом хрому людини є рослини. Він міститься в багатьох овочах, ягодах і фруктах, в деяких лікарських рослинах (сушениця болотна, гінкго білоба, меліса), а також у рибі, креветках, крабах, печінці, курячих яйцях, пивних дріжджах та чорному перці.

 

У людини міститься близько 6 мг хрому. Один з біологічних ефектів хрому пов'язаний з його впливом на так званий фактор толерантності до глюкози, активність якого при дефіциті цього елемента падає і відновлюється після його додавання. Синдром порушення толерантності до глюкози супроводжує цукровий діабет і проявляється у вигляді гіперглікемії та глюкозурії на фоні дефіциту хрому. Спостерігається зниження поглинання глюкози кришталиком ока, утилізації глюкози для ліпогенезу, підвищення вироблення СО2 та зниження синтезу глікогену з глюкози. Всі ці порушення усуваються введенням хрому та інсуліну. Є дані, що свідчать, що хром потенціює дію інсуліну в периферичних клітинах.

 

Хром здатний впливати на гомеостаз сироваткового холестеролу та попереджати тенденцію до його зростання зі збільшенням віку. При дефіциті хрому у тварин порушується здатність включення амінокислот гліцину, серину, метіоніну та а-аміно-ізомасляної кислоти в серцевий м'яз. На елемент інших амінокислот хром не впливає.

 

При вагітності спостерігається суттєве зниження концентрації хрому у волоссі та сечі. Рівень його у волоссі також знижений у недоношених дітей та при затримці розвитку. Зниження вмісту хрому та посилення його екскреції із сечею відмічено при підвищених фізичних навантаженнях у спортсменів.

 

В організм сполуки хрому надходять із їжею, водою та повітрям. Всмоктування його відбувається переважно у тонкій кишці, у своїй не засвоєний хром виводиться з калом. У тканинах органів вміст хрому в десятки разів вищий, ніж у крові. Найбільша його кількість присутня у печінці (0,2 мкг/кг) та нирках (0,6 мкг/кг), кишечнику, щитовидній залозі, хрящовій та кістковій тканині, у легенях (у разі надходження сполук хрому з повітрям). Засвоєний хром виводиться з організму головним чином через нирки (80%) та меншою мірою через легені, шкіру та кишечник (близько 19%).

 

Потреба людського організму у цьому біоелементі становить 50-200 мкг/добу. Біо-засвоюваність хрому з неорганічних сполук у шлунково-кишковому тракті невисока, всього 0,5-1%, проте вона зростає до 20-25% при надходженні його у вигляді комплексних сполук (піколінати, аспарагінати). Шестивалентний хром засвоюється в 3-5 разів краще ніж тривалентний. У легенях осідає до 70% хрому.

 

Вважається, що оптимальна інтенсивність надходження хрому в організм - 50-200 мкг на добу. Дефіцит в організмі може розвинутись при недостатньому надходженні цього елемента (20 мкг/добу і менше). Поріг токсичності хрому становить 5 мг на добу.

 

Хром - життєво важливий мікроелемент, який є постійною складовою клітин всіх органів і тканин.

 

 

ОСНОВНІ ФУНКЦІЇ ХРОМУ В ОРГАНІЗМІ:

 

 

• бере участь у регуляції синтезу жирів та обміну вуглеводів, сприяє перетворенню надмірної кількості вуглеводів на жири;
• входить до складу низькомолекулярного органічного комплексу – фактора толерантності до глюкози, що забезпечує підтримання її нормального рівня крові;
• разом із інсуліном діє як регулятор рівня цукру в крові, забезпечує нормальну активність інсуліну;
• сприяє структурній цілісності молекул нуклеїнових кислот;
• бере участь у регуляції роботи серцевого м'яза та функціонуванні кровоносних судин;
• сприяє виведенню з організму токсинів, солей важких металів, радіонуклідів.

 

Корекція нестачі та надлишку хрому в організмі. Як дефіцит так і надлишок хрому в організмі здатний призвести до суттєвого порушення здоров'я людини. При недостатньому надходженні хрому в організм необхідно збільшити в раціоні кількість продуктів із підвищеним вмістом. До таких продуктів слід віднести: буряк, редис, картопля, капусту, томати, вишню, яблука, сливи, виноград, чорницю, яловичу печінку, рибу та яйця.