Вогнегасники порошкові.
Призначені для гасіння пожеж класів АВС та електрообладнання з напругою до 1000 вольтів.
Заряджаються певним, негорючий різновидом порошку на основі фосфату.
Завдяки розпорошенню порошку локалізується вогнище загоряння й блокується доступ кисню.

Позначення: Після зрозумілого позначення, наприклад ОП-2, часто є позначення (г), (б) або (з) — це позначення способу створення надлишкового тиску в корпусі вогнегасника. Найпоширеніші (з) — загартовані. Ще іноді використовується (г) — газогенератор або (б)-балон

За Гостиною: 4.2 за принципом створення надлишкового тиску газу для витіснення ОТВ вогнегасники підтягують на такі типи:

- загартовані (з);

- з балоном високого тиску для зберігання стисненого або зрідженого газу (б);

— з газогенерувальним пристроєм (г).

Порошкові вогнегасники ОП-1 (або ВП-1) заряджені вогнегасником і закачані до тиску 16 атм. Вогнегасники ОП-1 забезпечені запірними пристроями, що забезпечують вільне відкриття й закриття простим рухом руки. Манометр, встановлений на головці вогнегасника та показує ступінь його працездатності, є великою перевагою перед вогнегасниками з вбудованим джерелом тиску. Експлуатуються порошкові вогнегасники ОП-1 за температури від -40 до +50 °C.

Завдяки високій вогнегасникній ефективності порошкові вогнегасники є найбільш економічно вигідними засобами пожежовідпушення, з огляду на показник "відношення вартості вогнегасника до площі гасіння".

Примітка: Постановою Кабінета Міністрів України No1128 від 08.10.1997 року в автомобілі мав бути вогнегасник ОП-2 (заряд 2 кг), а з 02.04.2004 року згідно з вказівкою МНС України No151 і зареєстрований у Міністерстві Юстиції 29.04.2004 року No554/9153 в автомобілі може бути й вогнегасник ОП-1