Червоне плаття моєї тітки/Таїс Золотковська

«Він вірить у любов до свого діла, розмовляє про поезію Ліни Костенко зі студентами, їздить на велосипеді парком, густим від дитячого сміху, плаває серед фіолетово-жовтих смугастих риб, випушує бур'ян, який подразнює пудрові троянди в саду». А ще вона одягає червоне плаття й поводиться так, ніби завтра немає. Для неї це дійсно так. Тому вона насолоджується красою світу та проживають кожну мить відважно та яскраво, у творчості, любові та радості. Її останні дні — неоціненний урок для тих, хто залишається. «У важкі дні вона дивиться чорно-білі французькі стрічки по ТВ, у гарні — запускає повітряних зміїв». За словами Таїс Золотковської, «цет текст, додумана біографія», прийшов до неї сам собою, коли від раку молочної залозикірилася Аня Сільвер, його головна героїня. Попри трагічність ситуації, яка лягла в її основу, ця вишукана й одночасно зворушливо ілюстрована поезія в прозі — не про фартух у боротьбі зі смертельною недугою (хоча і про це теж), а про красу та жіночність, здатності проживати кожну мить яскраво та творчо, з любов'ю та радістю. Ця книга надихає на життя, вчить приймати всі її прояви, навіть біль і втрати, навіть те, що нам не підвладне. Проживати щодня як останній, не втрачаючи жодної дорогоцінної миті. Адже найкращий час для того, щоб бути щасливим, — зараз.