Борис Акунін "Розшифровки"

Будь-який літературний твір, якщо він чогось вартий, є матрьошкою. Усередині великої «материнської» ляльки — сюжету, видимого для всіх, — ховаються інші ляльки. Чим їх більше, чим багатошаровіша книга, тим вона цікавіша.

Виходячи з цього переконання, я й складав історії про Ераста Фандоріна. Яких тільки матрьошок я туди не напхав! Більшості читачів цілком вистачало «зовнішньої ляльки», і мене як автора це загалом цілком влаштовувало. Однак, готуючи серію до перевидання, я перечитав її заново, згадав закулісну механіку кожного роману, кожної повісті й новели.

Чому було написано саме цей текст (і щоразу в мене був певний особистий мотив). Із якого сміття що виросло. Які прототипи ховаються за персонажами. Літературні та історичні алюзії — очевидні й неочевидні. Жарти, якими я сам себе розважав. Та ще багато всякого.

І захотілося про все це розповісти.

У новому виданні серії до кожного з п’ятнадцяти томиків додалася глава «Розшифровка».

Щойно доповнене видання почало виходити, читачі стали вимагати випустити «розшифровки» окремою книгою — адже вдома на полицях уже стоять фандорінські книжки, не викидати ж їх.

Тож ця книга — додаток до «Пригод Ераста Фандоріна».