Перший том книги «Тюбингенская школа психоанализа. Том 1» містить в собі перелік психоаналітичних статей авторів із Тюбінґенської школи — євангелічної (лютеранської) школи екзегетики, що існувала в рамках Тюбінгенської семінарії. Заснована Ф. Х. Бауром, ця школа вперше спробувала застосувати історичний підхід до вивчення Біблії.

Вона перебувала під впливом діалектичної філософії Гегеля, через призму якої Новий Заповіт уявлявся протиборством павича і петринізму. Бауром вперше було висловлено ідею, що Новий Заповіт було складено у II столітті. Найбільш ранніми книгами Нового Заповіту було названо Послання Павла та Апокаліпсис.

Радикальним представником Тюбінгенської школи був Давид Штраус, а популяризатором його ідей у Франції — Ернест Ренан. Іноді виділяють більш ранню Старотюбінгенську школу XVIII століття, засновану Шторром і перейнята духом поміркованого раціоналізму.